Між треба та хочу. Як припинити жити за принципом «треба»?

1547815160788

Screenshot_3

Ми різні. Тридцятирічні жінки. Двадцятирічні чоловіки. Випускники шкіл. Студенти. «Бідні» мільйонери. Вчителі. Художники. Музиканти, які вдають із себе адвокатів. Поети, що полюбляють водити автобус. Люди, які розуміють, що робота завела в глухий кут, і ті, хто вдячний долі, що є хоч якась робота.

Ми різні. Але в нас спільний біль. Ми не використовуємо своїх здібностей по-справжньому.

Про те, як знайти свій шлях і зрозуміти себе, Ель Луна написала колись у блозі. І за кілька тижнів цією історією поділилися понад п’ять мільйонів осіб. «Кидайте все, що ви робите, і читайте цей текст», — з такими повідомленнями поширювали люди той допис. А тепер з’явилася ця книжка.

Отже, кидайте все. І читайте.

Дивовижно гарна

Це така гарна книжка, що неможливо описати словами!

Смачне та яскраве книжкове натхнення в палітурці з карамелевими літерами. Серйозно, коли ми вперше побачили обкладинку, так і кортіло її облизати! Ароматна (так пахнуть усі нові книжки, а книжки з мріями й поготів!) і шалено гарна! Навіть якщо ви фанат електронних книжок, цю ви неодмінно захочете мати в паперовому вигляді.

1547816117360

А що всередині? Смачні історії. Корисні вправи. І море. Море натхнення на кожній сторінці!

Між треба та хочу

У житті є два шляхи: «треба» і «хочу». Від самого народження нам кажуть, що потрібно робити. «Треба» — це думки інших щодо того, як нам жити. Це всі очікування, які покладає на нас оточення. Іноді ці «треба» малі: «Тобі треба послухати цю пісню!» В інших випадках «треба» — чужі думки, які змушують нас прожити життя інакше.

Погоджуючись на «треба», ми обираємо життя для когось або чогось іншого, ніж ми самі.

1547816426824

Ми приходимо до роздоріжжя «треба» і «хочу» знову й знову. І щодня обираємо, — ілюстрація з книжки.

«Хочу» — це те, хто ми насправді, у що віримо і що робимо наодинці із собою справжніми. «Хочу» з’являється, коли ми перестаємо відповідати чужим ідеалам і прямуємо назустріч власним. Тільки в цьому разі ми розкриваємо потенціал.

Вінсент Ван Гог обрав принцип «хочу», коли продовжив малювати, полотно за полотном, незважаючи на те, що світ відкидав його мистецтво. «Я завжди прагнув показати іншим, що може ховатися в серці людини, подібної до мене», — писав він братові Тео.

«Хочу» — найкращий вибір, який ми можемо зробити у своєму житті.

Що ви маєте нині?

Художник і дизайнер Стефан Заґмайстер, що працює в Нью-Йорку, у своєму виступі на TED розповів про різницю між роботою, кар’єрою і покликанням.

1547816636116

Письменник Томас Еліот працював у банку. Курт Воннеґут продавав машини. Один з найвидатніших композиторів сучасності Філіп Ґласс почав заробляти на своєму покликанні лише в сорок один рік. Прем’єри його творів відбувалися в Метрополітен-опері, а він продовжував працювати сантехніком.

Кожна робота варта поваги. Якщо ви працюєте лише для того, щоб сплачувати рахунки, це не погано. І те, що хочете знайти своє покликання, не означає, що потрібно кидати роботу. Тут немає протиріччя.

Та важливо зрозуміти, що ви зараз робите. Це робота чи покликання?

Як перестати жити за принципом «треба»?

Перестати жити за принципом «треба» важко, це забирає багато часу. Щоб уникнути «треба», ми повинні спочатку їх пізнати. Візьміть аркуш паперу і складіть перелік, продовживши речення зі словами «тобі треба», «тобі завжди було треба», «тобі ніколи не треба». Подивіться на кожне із цих речень і поставте такі запитання:

1547816967691

Поставте ці запитання до кожного «треба», — ілюстрація з книжки.

Вивчити свої «треба» не так просто. Це боляче, на це потрібен час, і в процесі ви можете стати уразливими і дратівливими. Це нормально — зміни потребують значних зусиль. Але коли ви впораєтеся з усіма своїми «треба» — станете сильнішими. І будете достеменно знати, який шлях вам обрати.

Призначення

Ми не можемо довести існування призначення. Проте ми знаємо, що воно є, бо, наближаючись до нього, відчуваємо це серцем.

«Коли ми підключаємося до покликання, потрапляємо в інший простір, — сказав художник Кіт Гаринґ, — ми єднаємося з явищами всесвітнього масштабу, що цілком за межами нашого его й самосвідомості. Це і є найголовніше».

1547817312632

Думати, що ваше призначення постане повністю сформованим, — усе одно що вірити, ніби можна написати книжку лише самими бажаннями й міркуваннями. Та якщо ви щодня робитимете одну маленьку справу: братимете ручку, писатимете абзац тексту, складатимете перелік слів, — тоді ваше призначення проявиться.

А що в результаті?

Той самий сенс життя. І багатство, якщо воно вам потрібно. Найбагатші люди на світі наповнюють свої дні і ночі безцінними дарами життя:

1547817426826

Усе приходить до нас у потрібний час. Не раніше і не пізніше. Уявіть, що цей лист і розповідь про книжку опинилися перед вами, бо ви хотіли її прочитати. Бо ви вже давно побачили це життєве роздоріжжя й готові до подорожі.

Також у книжці

  • Як стати вільним і жити на повну.
  • Але в мене п’ятеро дітей та іпотека — що мені робити?
  • Як організувати час і сили так, щоб улюблена справа приносила гроші.
  • Як позбутися помилкових «треба».
  • Чому призначення постійно вислизає з наших рук.
  • Чотири основні запитання, що стосуються пошуку справжнього призначення.
  • Як впоратися зі страхами.
  • Я знаю, чого хочу, і що тепер?
  • Що таке неегоїстичне призначення.
  • Як підтримувати зв’язок з іншими.

… і багато іншого.

Ваше життя належить вам. Але тільки якщо керманичем є ви самі. Щодня простуйте шляхом «хочу». Десять хвилин можна знайти завжди. Десять хвилин, поки кипить чайник, — уперед! Десять хвилин у заторі — уперед! То що ви оберете? Треба? Хочу?

Screenshot_4